Академічна доброчесність 

відповідно до статті 42 Закону “Про освіту” академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими керуються учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з планом забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових ( творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти:

самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ці вимоги виконуються з урахуванням їх індивідуальних можливостей);
посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право;
надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками вимагає:

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право;
надання достовірної інформації про результати досліджень та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти.

Порушенням академічної доброчесності визнано:

академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без позначення авторства; формою академічного плагіату є самоплагіат, що відбувається у відтворенні без посилання на джерело інформації власних раніше опублікованих текстів;
фабрикація – фальсифікація результатів досліджень, посилань або будь-яких інших даних, що стосуються освітнього процесу;
обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу;
списування – використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації під час оцінювання результатів навчання;
хабарництво – надання (утримання) учаснику освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (утримання) коштів, майна чи послуг матеріального чи нематеріального характеру за надання неправомірної вигоди в освітньому процесі.